Єврокомісія під прапором боротьби зі зміною клімату
23 січня Європейська Комісія виступила із широким пакетом законодавчих пропозицій, покликаних продовжити реформування європейського енергетичного сектору та посилити боротьбу зі змінами клімату.
За словами президента Європейської Комісії Жузе-Мануеля Баррозу, "відповідь на виклики зміни клімату є найбільшим політичним випробуванням для нашого покоління". "Наша місія і наш обов’язок полягають у визначенні правильних рамок політики, завдяки якій ми можемо створити по-справжньому екологічну європейську економіку", - зазначив голова Європейської Комісії.
Центральною пропозицією нинішнього законодавчого пакету є реформування європейської "Системи торгівлі викидами парникових газів" (Emission Trading System, ETS). Логіка цієї системи полягає в тому, що підприємство чи країна, які перевищують свою квоту на викиди парникових газів, мають "викуповувати" дозвіл на перевищення емісії у екологічно чистішого підприємства (країни).
У нинішніх пропозиціях Європейська Комісія пропонує розширити та зміцнити "єдиний ринок" торгівлі викидами в ЄС. З одного боку, Комісія пропонує включити у систему ETS більший перелік парникових газів (нині вона поширюється лише на СО2). З другого боку, Комісія пропонує включити до цього механізму всі основні промислові підприємства ЄС, на які припадає більшість шкідливих викидів.
В такий спосіб Комісія впроваджує економічний механізм регуляції рівня викидів шкідливих речовин. У цій моделі зменшення рівня емісії стає для підприємства чи країни джерелом додаткового прибутку, а збільшення – джерелом додаткових витрат.
Запроваджуючи загальноєвропейський "єдиний ринок" торгівлі викидами, Комісія прагне стимулювати екологічно чистіші підприємства, створюючи для них більше можливостей "продажу" квот, а відтак подальшого зниження рівня викидів.
Ще одним елементом нинішніх законодавчих пропозицій є визначення чітких та обов’язкових норм зменшення викидів парникових газів для секторів, що не покриваються Системою торгівлі викидами (передусім йдеться про транспорт, об’єкти нерухомості, сільське господарство, сферу послуг, менші промислові об’єкти і т.д.).
У цих сферах Європейська Комісія встановлює для кожної країни ЄС обов’язкові норми зменшення рівня викидів. Приміром, відповідно до цих норм, до 2020 року Данія та Ірландія мають зменшити рівень емісії парникових газів на 20% (порівняно з рівнем 2005 року), Швеція – на 17%, Нідерланди, Фінляндія та Австрія – на 16%, Франція, Німеччина та Сполучене Королівство – на 14% і т.д.
Більшість нових країн ЄС ще не перевищили критичний рівень емісії, маючи менші обсяги промислового та транспортного забруднення, ніж "старі" держави-члени ЄС. З цієї причини більшість із них мають право до 2020 року дещо збільшити рівень викидів парникових газів: Болгарія – на 20%, Румунія – на 19%, Польща – на 14%, Угорщина – на 10% тощо.
Третім елементом пропозицій Комісії є визначення обов’язкової частки відновлюваних джерел енергії в загальній енергетичній структурі кожної країни ЄС. Приміром, 2020 року на відновлювані джерела має припадати 49% енергетики Швеції, 42% - Латвії, 38% - Фінляндії, 34% - Австрії, 31% - Португалії, 30% - Данії, 23% - Франції, 18% - Німеччини тощо.
Низка інших законодавчих пропозицій Європейської Комісії стосуються запровадження механізму поглинання та збереження СО2 та нові настанови щодо можливостей державної допомоги для реалізації екологічної політики.
Нинішні законодавчі пропозиції націлені на реалізацію масштабної енергетичної стратегії ЄС, яку Європейська Комісія запропонувала рік тому, а Європейська Рада ухвалила у березні 2008 року.
Відповідно до тих стратегічних рішень, 2020 року частка відновлюваних джерел енергії (вітру, води, сонця та біопалива) в структурі енергетики ЄС має складати 20%. Викиди СО2 в атмосферу мають зменшитися на 20% порівняно з рівнем 1990 року. Також на 20% має підвищитися рівень енергоефективності нових технологій.
