Покрите шаром такого барвника стекло накопичує енергію сонячного світла, віддаючи її фотогальванічним елементам, розташованим по краях. Фотобарвник поглинає всі хвилі видимого спектра й випромінює світло з більшою довжиною хвилі, придатне для перетворення фотогальванічними елементами.
Подібна технологія була розроблена ще в 1970-х роках, але отримані тоді барвники швидко руйнувалися під впливом сонячних променів. Ще одна проблема полягала в тому, що характеристики поглиненого й випромінюваного світла не змінювалися.
В наш час вчені використовують два шари барвників, що дозволяють поглинати світло з різною довжиною хвилі й проектувати його на фотоелектричні перетворювачі з оптимальними характеристиками. А от проблему збереження шару барвника на довгий час поки не вдавалося вирішити.
За словами творців, технологія дозволяє досягти 20% ефективності перетворення сонячного випромінювання в електрику. Це на 6,8% перевищує продуктивність комерційних моделей фотогальванічних елементів.
Ще один плюс технології — низька собівартість одержання енергії. Тут не потрібно, як наприклад при використанні концентраторів фотоелектричної енергії, створення дорогих систем контролю, щоб повертати слідом за Сонцем сонячну батарею.
|