Sitemap   Sitemap      ua    ru  
EcoAudit

Экологические исследования в Украине

 



  Навигация  

  Последние новости  

  Поиск  

  База документов  

  Новости навигация  



 Документация 
Начало раздела >

Повінь на Західній Україні, або як ліси Карпат мстять за хижацькі вирубки



Відсутність електрики, телефонного і мобільного зв'язку, питної води, їжі та медикаментів. Ні, це не сюжет фантастичного фільму про яку-небудь глобальну катастрофу. Цілий тиждень ця ситуація — реальне життя на заході країни. Снову регіон, на ріках якого по підрахунках фахівців буває від 3 до 8 паводків на рік, виявився беззахисним перед стихією.


За станом на 7:00 31 липня в 6 областях західного регіону, а саме: в Івано-Франківській, Львівській, Вінницькій, Чернівецькій, Закарпатській і Тернопільській областях, які постраждали в результаті стихійного лиха (дуже сильні дощі, які привели до різкого підняття рівня води в ріках Карпатського басейну) залишаються підтопленими 619 населених пунктів (відведена вода від 148 населених пунктів), 32 тисячі 354 житлових будинків (відведена вода від 12 тисяч 348 будинків), а також залишаються охопленими водою 28 тисяч 326 гектарів сільськогосподарських угідь, повідомляє прес-служба МНС.

Наслідки повені

Є від чого схопитися за голову: стадіон «Чернівці», затоплений по самі трибуни; дерева, що раніше росли на березі, а тепер — посередині місцевих повноводних рік; евакуація вцілілих товарів з магазинів і ринків; купи сміття на вулицях, намиті водою. Варто глянути на опори мосту через річку Прут у Чернівцях, щоб оцінити силу вируючого потоку. Бетонні стовпи ледве стримують воду і бруд, а в області навіть бетон і камінь не витримали напору, як наслідок — зруйнована чимала кількість мостів місцевого значення. Ґрунтові дороги вздовж берегів пішли на дно в самому буквальному розумінні. Величезні дерева підмиті до корінь і ризикують упасти, створюючи ще більше проблем для ліквідаторів. Масштаби затоплення шокують навіть професіоналів.

На Львівщині рівень води в ріках піднявся через зливові дощі, саме із цього почався розгул стихії. У деяких місцях проїхати не могли навіть спеціальні плавальні транспортні засоби. Автомобілі з людьми зносило селевими потоками. Дотепер ще є пункти, відрізані від цивілізації.

МНСовці відреагували професійно. Нехай і не відразу, але ситуацію у Львівській області вдалося взяти під контроль, Закарпатський і Чернівецький регіони теж виявилися в підконтрольній зоні. А от Івано-Франковщині повезло менше всіх. Через несприятливі погодні умови неможливо було задіяти вертольоти, а в деякі села дістатися інакше, крім як повітрям, було нереально.

Завдяки щасливому випадку вдалося врятувати Чоп: усього лише торік там закінчили будівництво грандіозної дамби. Інакше в'їхати в Україну по залізниці із заходу було б досить проблематично. На щастя, залізничне сполучення не зупинилося. Проте, вода під мостами, через які ходять поїзда, тепер метра на 3 вище, ніж у звичайний час.

Медики побоюються епідемій. Адже в більшості затоплених населених пунктів пити воду з колодязів — те ж саме, що брати її з річки. Тому рятувальники поспішають доставити в усі райони питну воду, продукти й профілактичні медикаменти. У багатьох місцях повені вже зараз важко дихати: стихія змила гори сміття, що тепер під дією вологи розкладається, розповсюджуючи сморід. Відступаючи, вода залишає бруд, на вулицях й у будинках. Всі населені пункти мають потребу в генеральному прибиранні.

Західна Україна відноситься до найбільш паводоконебезпечних регіонів Європи. Тиса, Прут і Дністер — найбільші й, відповідно, найнебезпечніші в плані паводків водні артерії західних областей. Якщо раніше регуляція рівня води відбувалася природним шляхом, то тепер із цим виникає все більше труднощів.«За останні піввіку Карпати втратили величезну частину лісів, а ті, що залишилися, не в змозі втримувати потрібний обсяг вологи. З гір вода стікає в долини, звідси й повені», — коментує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Відповідальність за сформовану через вирубку лісів ситуацію повинен нести Держлісгосп. У Польщі, Словаччині та Румунії промислова вирубка лісу в Татрах і Карпатах заборонена. В Україні ж подібний законопроект Верховна рада не змогла затвердити навіть після минулого катастрофічного паводку на Закарпатті.

Існують інші документи, покликані максимально зменшити шкоду від природних явищ. Наприклад, Державна протипаводкова програма «Тиса» на 2002-2015 роки. Але якщо в 2006 вона була профінансована повністю, то цього року Чернівецька область, з якої звичайно й починаються водні проблеми, одержала лише 80,9 мільйонів гривень із запланованих 204,3 мільйонів. Добре, що зведено вже хоча б частину запланованих дамб і зміцнень, але необхідні ще резервуари, які акумулюють паводкову воду.

Варто враховувати те, що вже існуючі протипаводкові спорудження будувалися здебільшого в різні часи і різними державами. Як результат — різні технічні характеристики та відсутність цілісного захисного комплексу, який надійно б стримував паводки й відповідав нормативним технічним документам.

Винуваті й місцеві жителі. Нелегальна вирубка прилеглого лісу, забруднення невеликих струмочків сміттям і будматеріалами, видобуток гравію із Пруту. Крім того — передача берегів у приватну власність — а будувати там будуть точно не дамби. Всі ці факти виливаються у фантастичні суми збитку.

Вода все ще тримає країну в напрузі. Якщо західні області вже пережили апофеоз стихії, то південь Одеської ще тільки готується зустріти стрімкі потоки. «У нас був час на підготовку, і ми використали його», — говорять одеські рятувальники. Вирито спеціальні канали для відводу води, з особливо небезпечних районів проходить евакуація. Сподіваються, що затопить тільки лише частину траси Одеса-Рені.

А міністерства починають підраховувати збиток від паводку. Аграрії називають суму в 100 мільйонів доларів. МНС підраховує жертви: за офіційним даними їх 30, але гарантії, що це число не збільшиться, немає.

Місцеве керівництво обвинувачує Кабінет міністрів в тому, що вже рік він не може погодити «Регіональну програму протипаводкових заходів із захисту населених пунктів і територій гірських районів Івано-Франківської, Львівської й Чернівецької областей на 2008-2012 роки». Регіональними підрозділами Державного комітету України по водному господарству був розроблений також такий унікальний проект, як «Створення ємностей для акумуляції паводкової води в заводі ріки Дністер». Його орієнтовна вартість — 80 мільйонів гривень. А 28 липня Кабмін виділив 145 мільйонів для ліквідації наслідків надзвичайної події. Могли б істотно заощадити, розберися вчасно з паперовою тяганиною.

Говорять, що на помилках вчаться. Але ми не хочемо вчитися не тільки на чужих помалках, а навіть про свої забуваємо. Паводок 1998 року на Закарпатті завдав шкоди на суму 810 мільйонів гривень. Весняний паводок в 2001 році обійшовся в 317 мільйонів гривень. Ці суми десятилітньої давнини — по тим часам просто величезні. Зараз же знову можемо спостерігати стандартний розвиток подій: всі зусилля йдуть на ліквідацію, а не на профілактику.

Ірина Чернуха, Подробности.Ua



© 2008 Портал «Екоаудит» ecoaudit.com.ua




Дата: Четверг, 31 Июль 2008
Прочитана: 1596 раз

Распечатать Распечатать    Переслать Переслать    В избранное В избранное

Вернуться назад


  Актуальная статья  

  Nota Bene  

  Полка эколога  

  Ваше мнение  

  Посетители