Sitemap   Sitemap      ua    ru  
EcoAudit

Экологические исследования в Украине

 



  Навигация  

  Последние новости  

  Поиск  

  База документов  

  Новости навигация  



 Документация 
Начало раздела >

Дунайський заповідник під прицілом критики WWF



У зоні суворої охорони Українського біосферного заповідника дельти Дунаю відновилися днопоглиблювальні роботи. Робота на каналі Бистроє була відновлена 4 листопада, коли державне підприємство "Дельта-Лоцман", що виконує проект, направило туди свою землечерпалку "Цюрупинськ". Роботи ведуться з метою відновлення досягнутих глибин після днопоглиблювальних робіт у рамках першої фази будівництва каналу в 2004 році. Всесвітня Природоохоронна Організація (WWF), чия штаб-квартира знаходиться у Відні, виражає своє глибоке занепокоєння із цього приводу.


Червоновола казарка (с) фото www.floranimal.ru      "Будівництво каналу суперечить нормам як міжнародного, так й українського законодавства. Воно також не має ніякого економічного сенсу, тому що вимагає постійних дорогих днопоглиблювальних робіт для підтримки достатніх для проходження судів глибин", стверджує Майкл Болцер, директор Дунай-Карпатської програми Всесвітнього Фонду Дикої Природи.

     10 липня Європейська Економічна Комісія ООН (UNECE) одноголосно постановила, що будівництво каналу Бистроє буде мати значний транскордонний вплив, і в такий спосіб порушує Конвенцію Espoo "Про Оцінку Транскордонного Впливу на Навколишнє Середовище".

     Навколо каналу Бистроє йшла боротьба із самого початку його будівництва. Будівельники гостро критикувалися з боку природоохоронних організацій як усередині, так і за межами України. До цього приєдналися такі міжнародні організації та інститути, як Рамсарська і Бернська Конвенції.

     Будівництво каналу розпочате ще в 2004 році, але було припинено, за словами Людмили Перепелиці, менеджера по зв'язках проекту Всесвітнього Фонду Дикої Природи в Україні, після зміни влади наприкінці 2004 року. З тих пір, було почате розслідування щодо неефективного використання державного бюджету держпідприємством "Дельта-Лоцман", що виконує проект. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС), що була розроблена для другої фази проекту, була відхилена Міністерством охорони навколишнього середовища України восени 2005 року. Заступник міністра Яворська, що відхилила ОВНС, була незабаром звільнена. На початку 2006 року, український уряд подав другий ОВНС перед національними виборами в березні. Обидва варіанти ОВНС були піддані жорсткій критиці з боку міжнародних організацій, включаючи WWF, через недостовірність інформації та недотримання процедури суспільних і міжнародних консультацій.

     Канал Бистроє проходить через зону суворої охорони Українського Біосферного Заповідника дельти Дунаю, одного з 200 найбільш важливих куточків природи у світі. Дельта Дунаю - єдина жива дельта Європи, що є місцем перебування для глобально знищуваних видів птахів і риб, включаючи червоноволу казарку, малого баклана, а також білугу, окремі особини якої можуть досягати розмірів маленького автобуса.

     29 вересня голова Міністерства охорони навколишнього середовища Василь Джарти був з робочою поїздкою в Одеській області, де, зокрема, торкнувся цієї проблеми. Він відзначив, що екологи України і Європи ретельно стежать за впливом днопоглиблювальних робіт на навколишнє природне середовище. За його словами, сьогодні Україна виконує усі умови міжнародних зобов'язань, на регулярній основі проходять консультації між Україною і Румунією щодо виконання природоохоронних заходів. Василь Джарти підкреслив, що спільне існування заповідника й глибоководного судноплавного каналу повинне об'єднати соціально-економічні інтереси регіону і зберегти природні об'єкти всесвітнього значення.

     Щодо співіснування Дунайського біосферного заповідника та будівництва глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море Василь Джарти доручив забезпечити виконання Програми комплексного екологічного моніторингу стану навколишнього середовища в зоні знаходження ГСХ і широко інформувати громадськість про його результати.

     Крім того, він доручив розглянути питання про передачу в постійне користування Дунайському заповіднику 1295 гектарів землі, а також підготувати й забезпечити фінансуванням план заходів, спрямованих на мінімізацію впливу будівництва і експлуатації суднового ходу на природні екосистеми заповідника і особливо цінні види тваринного й рослинного світу, вирішити питання щодо забезпечення заповідника засобами контролю і моніторингу.

     WWF працює в дельті Дунаю вже 13 років з метою сприяння охороні, відновленню і стійкому управлінню природними ресурсами для блага як навколишнього середовища, так й місцевого населення. Бачення української дельти Дунаю, що було представлено в 2003 році при участі представників влади та партнерів в одеському регіоні, а також представників WWF виражає амбіційні плани про майбутнє української частини дельти Дунаю. WWF співробітничає з регіональною владою і зацікавленими сторонами над відновленням природної екосистеми плавнів лиману Катлабух, а також над відновленням острова Татару. Одним з невід'ємних елементів цього бачення є розробка сталого способу життя для місцевого населення.

Сергій Климович, http://podrobnosti.com.ua/



© 2008 Портал «Екоаудит» ecoaudit.com.ua




Дата: Пятница, 01 Декабрь 2006
Прочитана: 1469 раз

Распечатать Распечатать    Переслать Переслать    В избранное В избранное

Вернуться назад


  Актуальная статья  

  Nota Bene  

  Полка эколога  

  Ваше мнение  

  Посетители