Проблеми утворення та поводження з промисловими відходами в Дніпропетровській області
Виробництво тонни товарної залізної руди в шахтах Кривбасу супроводжується 4-5 тоннами відходів, а в атмосферу викидається 10-11 кг шкідливих речовин. В результаті підземного видобутку залізних руд в останні роки відкачується 18-22 млн. м3 шахтних вод з мінералізацією 5-96 г/л при середньому показнику - 40 г/л. Крім Криворіжжя, справжніми зонами екологічного лиха Дніпропетровської області є Дніпродзержинськ і Жовті Води, де в 12 хвостосховищах накопичено більше 65 млн. т радіоактивних відходів.
Залізорудні шахти Кривбасу (с) кадр ТРК Рудана
На Дніпропетровщині 72% викидів в атмосферу шкідливих речовин здійснюють підприємства гірничо-металургійного комплексу, 18% - енергетики, 0,9% - будівельного комплексу. Обсяги скидів забруднених вод в області сягають майже 15% від загальноукраїнських. Таким чином, для регіону властиві всі види техногенного навантаження на навколишнє середовище: викиди в повітря, збільшення відходів, радіаційне забруднення, підтоплення та т.п.
За повідомленням керівника відділу охорони і комплексного використання природних ресурсів Мінприроди України Юрія Кочубея, майже вся територія області відноситься до категорії дуже забрудненої, а більше третини - до надзвичайно забрудненої. На кожного мешканця припадає 2300 кг відходів на рік. Щорічно, в розрахунку на 1 кв. км території, обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу становлять 28 т, на одну людину - 240 кг (по Україні 10 т й 85 кг відповідно).
Промислово-господарський комплекс Дніпропетровської області створювався та розвивався протягом багатьох років майже без врахування екологічних наслідків. Голова Дніпропетровської облради Юрій Вілкул, який, у свій час, керував кафедрою екології Криворізького технічного університету, повідомив, що в регіоні накопичено 8,4 млрд. т відходів. Основну частину загального обсягу становлять великотоннажні відходи гірничо-металургійного комплексу. Найбільша їхня концентрація зосереджена в промислово розвинених регіонах області - Дніпропетровську, Кривому Розі, Дніпродзержинську, Нікополі, Західному Донбасі.
"Оскільки обсяг промислових відходів щорічно збільшується на 270 млн. т, зараз спостережень і вивчень явно недостатньо, - вважає Ю. Вілкул. - Настав час перейти до активних і конкретних дій щодо ліквідації і переробки великотоннажних промислових звалищ". У першу чергу, на його думку, має бути поповнена та відкоригована в частині фінансування регіональна екологічна програма, яка розрахована до 2015 р.
Місцеві органи влади видали підприємствам 113 ліцензій на виконання переробки промислових відходів, з них 10 - на роботу з радіоактивними та іншими несприятливими мінералами. "Цього вкрай мало, - вважає Ю. Вілкул, - тим більше що більшість зазначених виробництв малоефективні, оскільки виробляють тільки по одному мінералу, переробляючи тільки верхні шари шламо- і хвостосховищ, а до рекультивації земель справа практично не доходить. Так що перед переробниками поставлені великі завдання щодо вдосконалення технологій і виробництва кінцевої продукції".
Для зниження негативного впливу відзначених підприємств на навколишнє середовище, уряд затвердив ряд державних програм, у числі яких Програма сталого розвитку регіону видобутку та первинної переробки уранової сировини на 2006-2030 р.; Приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання; Програма радіаційного й соціального захисту населення м. Жовті Води на 2003-2012 р.
Заступник голови облдержадміністрації Віктор Сергєєв нагадав, що зі вступом у силу 16 лютого 2005 р. Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Україна придбала статус його Сторони. У зв'язку із цим в області проводяться роботи щодо впровадження цього документу в частині формування регіонального плану реалізації його механізмів. Сергєєв вважає, що необхідно забезпечити фінансування першочергових заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зменшення скидів забруднених стоків і рішенню питань поводження з відходами за рахунок залучення коштів іноземних інвестиційних фондів, коштів підприємств, а також місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.
По цьому питанню в ОДА затверджений "План зниження забруднення навколишнього природного середовища на 2006-2015 роки основними підприємствами Дніпропетровської області". Для реалізації цього документу потрібна діюча система державного й суспільного контролю за діяльністю підприємств-забруднювачів, впровадження принципу - "Забруднювач оплачує широке впровадження природоохоронних заходів".
Одним з основних напрямків діяльності щодо впровадження природоохоронних заходів для Дніпропетровської області залишається робота з утилізації промислових відходів металургії та енергетики, добування з них корисних компонентів, а потім вторинне їхнє використання в народному господарстві. Зараз проводяться організаційно-технологічні заходи щодо впровадження технології добування корисних мінералів із хвостів збагачення титано-цирконієвих руд Вольногорського ГМК.
У вересні 2006 р. на території відвалів "Дзержинки" відкрите перше державне техногенне родовище, де ТОВ "Екологія-Днепр-2000" розпочало виробництво брикетованого збагаченого вугілля, який буде використовуватися котельнями Дніпродзержинська. Керівництво "екологів" вважає, що при сприянні місцевої й обласної влади можна збільшити виробництво зазначеної продукції до 500 тис. т/рік, скоротивши розробку техногенного родовища до 4 років. Також АК "Демос" зі шлаків мартенівського виробництва випускає до 10 видів продукції, яка використовується як у металургії, так і в будівництві.
Шлакові відвали "Миттал Стил Кривій Ріг", запаси яких дотепер не оцінені, розробляють ПП "Восход", ТОВ "Плата Трейдінг лімітед", ПП "Сигма". Відходи "Дніпротяжмаша" розробляє ТОВ ПКФ "Откос", мартенівські шлаки Ніжньодніпровського трубопрокатного заводу - ТОВ "Інтервторпром", безхазяйні шлаки на звалищі ст. Войцехово - ПП "Алігатор" та ін.
Але впровадження в регіоні потужностей з переробки та утилізації відходів вимагає додаткової підтримки як з боку місцевої влади, так і чинного законодавства. Вся ця робота потребує забезпечення координації й суспільного контролю. З цією метою в області створюється координаційна рада з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та охорони праці при Дніпропетровській ОДА.
Сергєєв підкреслює, що проблема утилізації відходів та їхнього повторного використання повинна розглядатися як складова рішення основного завдання - створення безпечних умов життя людей. Крім цього, нові підприємства з переробки промвідходів забезпечать створення нових робочих місць, будуть сприяти завантаженню діючих підприємств, що позитивно позначиться на наповненні бюджетів всіх рівнів.
