Аномально тепла зима 2006-2007 рр.

У Москві в середині січня на деревах набухають бруньки, у Краснодарі розпускаються проліски, а в Ніцці триває пляжний сезон. Чи варто боятися кліматичних змін, чи може людина впливати на процеси глобального потепління, і як поводитися обивателеві у швидко мінливому світі?

Проліски у січні (с) фото з сайту www.markspics.net

Проліски у січні (с) фото з сайту www.markspics.net

     Про це ведучий програми BBC "Радіус" Олег Антоненко говорив з директором Інституту глобального клімату і екології, академіком Юрієм Ізраелем, доктором технічних наук, директором Гідрометеорологічного науково-дослідного центру Російської Федерації (Гідрометцентром Росії) Романом Вільфандом, а також професором, директором Інституту психіатрії Валерієм Красновим.

     Олег Антоненко (BBC): У науковому співтоваристві немає єдиної думки про те, чи є зміна клімату результатом людської життєдіяльності, або це процеси природного походження, або обидва цих фактора виявляються вирішальними. Є за що корити себе людству?

     Юрій Ізраель (Ю.І.): Насамперед: нинішня ненормальна погода є аномалією, що бувала і раніше. Згадаємо Пушкіна: " Зимы ждала, ждала природа. Снег выпал только в январе, на третье в ночь…". За новим стилем це 15 січня, а в нас вже випадав сніг. Аномальна погода зараз і на європейській частині Росії, і за Уралом, і у всій Європі, і навіть у США.

     BBC: Деякі вчені говорять, що нова хвиля потепління почалася давно, з 1975 року приблизно, тобто більше 30 років тому. Наскільки вірна ця оцінка?

     Роман Вільфанд (Р.В.): За 150 років інструментальних спостережень температура на Землі підвищилася на 0,6-0,7 градуси, а за останні 25 років відбулося прискорення цього процесу. Погода зараз дійсно ненормальна. Я чув висловлення із цього приводу, що у природи відбувся психічний зрив. За останні 150 років нічого подібного ще не спостерігалося, такої погоди, як говорять, і старі не пам'ятають.

     BBC: Наскільки винна у цьому людина?

     Ю.И.: Існує міжурядова група експертів, яку заснувала ООН, до неї входять тисячі вчених, а я є віце-головою цієї великої комісії. Вона вважає, що на потепління впливають і природні причини, і антропогенний вплив. Підвищення температури відбулося після того, як почала бурхливо розвиватися промисловість, і спалювання органічного палива призвело до того, що в атмосферу викидається велика кількість парникових газів (двоокис вуглецю, закис азоту, метан, фреони, і ряд інших).

     BBC: Чи справедливо обговорення Кіотського протоколу, і чи наскільки ефективні механізми усередині цього протоколу для того, щоб зупинити негативні наслідки людської життєдіяльності?

     Ю.И.: Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 року та Кіотський протокол 1997 року (а почав він діяти тільки в 2005 році) мають головною метою стабілізацію парникових газів на рівні, що не представляє небезпеки антропогенного впливу на кліматичну систему. У той же час наука ще не відповіла на запитання, що є небезпечним для кліматичної системи, тому Кіотський протокол не має наукового обґрунтування. Більше того, взяті розвиненими країнами зобов'язання згідно Кіотського протоколу невеликі, на жаль, і не призвели, та й не могли найближчим часом призвести до зменшення концентрації газів. В результаті варто очікувати тільки невеликого призупинення підвищення концентрації, і те у випадку постійного виконання цих зобов'язань.

     BBC: Ви згодні із цією оцінкою, пане Вільфанд?

     Р.В.: Я близький до цієї точки зору. Дійсно незрозуміло, який ж внесок антропогенної діяльності (збільшення емісії парникових газів), і який внесок природної мінливості. Це сугубо наукова проблема, і відповідь на неї відсутня. Навіть у рамках згадуваної комісії немає визначеності у цьому питанні. Ряд вчених очікує підвищення температури на один-півтора градуси, інші дотримуються екстремальної точки зору, що в найближчі 100 років температура підвищиться на п'ять з половиною градусів.

     BBC: Жителі Росії звикли до снігу, без нього тужливо, багатьох це гнітить, з'являються депресивні стани. Що потрібно робити людині, щоб трохи поліпшити своє самопочуття?

     Валерій Краснов (В.К.): Деяким подобається така погода, хоча людина в силу свого розвитку звикла до зміни пір року, це запрограмовано біологічно. Певне випробування для людини, що живе в нашій смузі, відсутність зимового сонця, снігу, тієї природної атмосфери, що завжди оточує людину в наших широтах у зимовий час. Але людина - істота, найбільш пристосована до всіх змін, і ніякої катастрофи, у зв'язку із тим що відбувається, з людиною не буде.

     BBC: Божевільний темп життя, що існує зараз, чи допомагає людям упоратися з такими глобальними викликами природи - кліматичними змінами?

     В.К.: Робоче навантаження, потреба в діяльності та, можливо, сама діяльність, сприяють подоланню всіх труднощів, у тому числі й природно-кліматичних.

     BBC: Наскільки може бути небезпечним підвищення температури в контексті підвищення рівня Світового океану? Чи можна говорити, що російські міста, наприклад, Санкт-Петербург, у цьому випадку очікує якась сумна доля, і якщо це буде відбуватися, то про який приблизно час йде мова?

     Р.В.: Якою б аномально теплою не була ця зима, порівнювати її з кліматичними змінами не можна. Кліматичні характеристики усереднюються за тривалий період часу, наприклад, за 30 років. І внесок цієї надзвичайно теплої зими в 30-річні результати буде дуже незначним.

     BBC: Де перебуває та точка кипіння, при якій процеси глобального потепління будуть незворотні? До якої температури повинна підвищитися середньорічна температура по планеті?

     Р.В.: Я думаю, що підвищення температури на чотири градуси вже буде катастрофічною подією.

     Ю.И.: Якщо говорити про клімат за великий проміжок часу (геологічний проміжок), то треба розуміти, що клімат розвивається циклічно. Періоди обледеніння змінюють періоди потепління. Ми зараз живемо в період потепління, який змінюється похолоданням, і обговорюване потепління наших днів - це, з мого погляду, деяке мікропотепління на тлі загального зниження температури. Досить гостре, невелике (0,5 градуси за останні 140 років), і навіть воно може викликати появу більш частих повеней, посух, ураганів - тому на нього звертають увагу. Хоча є і великі плюси: наприклад, з потеплінням у такій холодній країні, як Росія; змінюється вегетаційний період, що позначається на сільському господарстві.

     А що стосується багаторічної перспективи, то мільйон років тому температура була вище на 10-12 градусів, і концентрація парникових газів (наприклад, двоокису вуглецю), що зараз становить 380 молекул на мільйон молекул повітря, була біля шести тисяч молекул.

     BBC: Британські вчені торік опублікували одну доповідь, у якій говориться, що нинішні температури найвищі за останні 2400 років.

     Ю.И.: Це порівняно невеликий період часу, але якщо говорити про останнє сторіччя, то з 1910 до 1940 було істотне потепління (в Арктиці легко плавали кораблі), потім було легке похолодання, а тепер істотний підйом температури. Науковці давно помітили, що після великих вивержень вулкану відбувається зниження температури, за рахунок викиду в тропосферу газів, аерозольних часток, які знижують сонячну радіацію.

     BBC: Існує концепція, відповідно до якої з 20-х років нинішнього сторіччя може відбутися зниження температури. Що промовляє на користь цієї теорії?

     Р.В.: Є ряд досліджень, заснованих на моделюванні великомасштабних процесів. На думку більшості вчених, потепління або похолодання залежать від взаємодії трьох компонентів кліматичної системи: атмосфери, океану і континенту. Є роботи, які показують, що повільне великомасштабне зниження температурного режиму дійсно можливо після 2020 року.

     Ю.И.: Що стосується порогу підвищення температури, то передбачається, що в середньому два-два з половиною градуса - це ще небезпечно, у той час як три або чотири небезпечно тому, що можуть почастішати гострі наслідки. Тому на це треба звертати увагу, для цього й прийнятий Кіотський протокол. Але він дуже повільний, зі слабкою науковою базою. Потрібно використовувати також інші методи, тому що на клімат впливає велика кількість факторів, біля 20, а ми використовуємо тільки боротьбу з парниковими газами.

     BBC: Що небезпечніше, з погляду психіатрії, для людини: сама погода, або розмови про апокаліптичні наслідки?

     В.К.: Розмови про катастрофи, тим більше глобальні, завдають шкоди здоров'ю, оскільки включають механізми занепокоєння, тривоги, напруженості. Хоча сама людина здатна впоратися з такого роду коливаннями, вони не катастрофічні. Крім того, у нас є як резерви територіальні, так і резерви здоров'я.

     BBC: Що нас чекає в лютому?

     Р.В.: За попередніми оцінками ми очікуємо, що 10-15 градусів морозу будуть типовими для лютого.

     BBC: Чи можливе регулювання клімату?

     Ю.И.: Так, можливе. Те, що ми намагаємося зробити з парниковими газами - це теж спосіб регулювання. Але не можна зупинятися тільки на ньому. Це дорогі, ще не доведені наукою методи. Для здійснення Кіотського протоколу потрібно приблизно 18 трильйонів доларів за 100 років.

     BBC: Можливо, тут відіграє роль психологічний фактор: людство виступає єдиним фронтом, і в майбутньому воно може зіштовхуватися з такими викликами?

     Ю.И.: Цілком правильно, але не можна залишатися в рамках одного методу. Для цього й існує наука. Близько 35 років тому за пропозицією академіка М.І.Будико виникла ідея штучно організувати вулканічні виверження невеликої сили, але так, щоб аерозолі потрапили в стратосферу, на висоту 10-14 кілометрів. Вони можуть істотно знизити пряме сонячне випромінювання, і в результаті знизити температуру на один-два градуси. Це можна і потрібно зробити не для конкуренції з Кіотським протоколом, а для того, щоб мати інший спосіб, який буде напоготові у випадку виникнення серйозних неприємностей.

Джерело: http://news.bbc.co.uk/

версия на русском

| 17.01.2007 21:19