Видова структура насаджень енергетичного лісу змінюється залежно від кліматичних умов: у помірних широтах — це тополь, верба, вільха, ясен; у південних регіонах переважають евкаліпт і акація. Усього ж на даний час випробувано біля двох десятків видів рослин, у тому числі цукровий очерет і кукурудза.
В плані екології спалювання біомаси супроводжується викиданням в атмосферу значно меншої кількості парникових газів, ніж при спалюванні вуглеводнів. По викидах вуглекислого газу можна говорити про «вуглецеву нейтральність» використання енергетичного лісу, тому що від спалювання в атмосферу попадає тільки той вуглекислий газ, що був засвоєний рослинами в період вегетації. Велике значення енергетичні насадження мають і у боротьбі з ерозією ґрунту, пом’якшенні місцевого клімату та очищенні повітря від шкідливих речовин.
Період ротації дерев в енергетичних лісах становить від 4 до 7 років, а продуктивність — близько 7 тонн з гектара на рік. Рослини висаджуються саджанцями або черешками із шириною міжрядь до 2 метрів. Щільність посадки становить до 3-5 тисяч тополів на гектар. Найчастіше застосовують змішані посадки, комбінуючи енергетичні насадження із сільськогосподарськими культурами, такими як ячмінь, конюшина, горох та ін.
В одній тільки Німеччині продуктивність енергетичних лісів досягає 20 мільйонів кубометрів деревини на рік. Але найбільша в Європі працююча на біомасі електростанція розташована в Зіммеринзі (Австрія). Потужність станції становить 66 МВт при обсязі споживання енергетичного лісу в межах 190 тисяч тонн щорічно. Скорочення викидів парникових газів при роботі електростанції становить 144 тисячі тонн СО2.
Деревні відходи, утворення яких неминуче супроводжує експлуатацію енергетичних насаджень, використовуються у виробництві паливних гранул.
|
ua
ru
