 Механізм цього впливу виявили та описали двоє американських вчених - Атанасіос Ненес (Athanasios Nenes) з технологічного інституту Джорджії (Georgia Tech) і Ніколас Месхідзе (Nicholas Meskhidze) з університету Північної Кароліни (North Carolina State University).
Зв'язок між хмарами і біосферою був відкритий практично випадково в спробі пояснити збільшений хмарний покрив, що спостерігається над південними частинами Атлантичного, Індійського та Тихого океанів, де відбувається бурхливий розквіт фітопланктону.
Ґрунтуючись на даних із супутників, дослідники висунули гіпотезу про те, що частки, утворені в результаті окислювання ізопрену, який виділяється фітопланктоном, можливо, вносять свій внесок у подвоєння концентрації крапельок у хмарах. Вчені використали складні математичні моделі і прийшли до висновку, що так воно і є.
Якщо взаємозв'язок хмар і біосфери підтвердиться, до моделей глобальних змін клімату додасться новий і дуже важливий компонент. Адже багато екологів думають, що збільшений хмарний покрив може частково протистояти впливу глобального потепління, зменшуючи кількість енергії Сонця, що поглинається планетою.
"Якщо через окислювання ізопрену формується багато часток, у хмарах з'являється набагато більше крапельок, які допомагають їм віддзеркалювати світло, - пояснює Ненес. - Крім поліпшеного віддзеркалювання, рідше випадають опади, і в такий спосіб хмари зростають. В цілому все це робить атмосферу більш хмарною, і назад у космос віддзеркалюється більше сонячного світла".
|
ua
ru
