 Мова йде про проекти між державами, які згідно Кіотського протоколу зобов'язалися в період з 2008 до 2012 року зменшити свої викиди. Це як промислово розвинені країни, як Німеччина і Японія, так і держави Східної Європи та колишнього СРСР. На сьогодні в Бонні, де перебуває штаб-квартира Секретаріату з клімату ООН, вже відомо більше сотні подібних проектів.
Згідно введеним з 26 жовтня правилам, відомим як Joint Implementation (спільне здійснення), країни із жорсткими нормативами по викидах можуть купувати сертифікати на викид парникових газів у країн з менш жорсткими нормативами. Однак плата повинна бути здійснена у формі інвестицій у технології, що знижують подібні викиди.
Таким чином, країни-покупці, насамперед ті, які не можуть самостійно домогтися встановлених для них жорстких нормативів - Голландія, Данія, Австрія, Іспанія та Італія, одержують деякий перепочинок, а країни - продавці сертифікатів - відповідний доступ до ноу-хау для модернізації своїх заводів з метою зменшення емісії шкідливих речовин.
|
ua
ru
