Sitemap   Sitemap      ua    ru  
EcoAudit

Экологические исследования в Украине

 



  Навигация  

  Последние новости  

  Поиск  

  База документов  

  Новости навигация  

  Sponsors  



 Документация 
Начало раздела > Статьи > Экология Украины

Геологічний заповідник “Скелі МОДРу” (м. Кривий Ріг)



Геологічний заповідник “Скелі МОДРу” – унікальний музей під відкритим небом. Це пам’ятка природи загальнодержавного рівня. На теренах Криворіжжя є ще один такий об’єкт – балка Північна Червона. Нажаль, ця унікальна пам’ятка (“Скелі МОДРу”) не охороняється від антропогенного впливу, як це має бути. Але з іншого боку, на цих скелях проходе процес знайомства міського мешканця із природою Кривбасу, такою яка вона була сотні та тисячі років тому.


   Ця унікальна геологічна пам’ятка розташована на площі 62 га у Центрально-Міському районі міста та об’єднує природні оголення протерозойських порід на правому та лівому берегах р. Інгулець, виходи у Пастухівському кар’єрі (місцева назва - “Затоплене”) та штучне оголення у прорізі дороги.
   Розробка корисних копалин було розпочато тут у 1899 році (Лихманівський рудник). Це були одні з найбагатших покладів руди, що розроблялись у 1900-ті роки низкою невеликих кар’єрів, які були розташовані на протязі 35 км.
   1909 – великим весняним розливом річки Саксагань було затоплено Пастухівський кар’єр.


   Затоплене (Пастухівський кар’єр)

   З верху та з іншого боку кар’єру розташовано особисті садиби громадян, що з’явились там в основному після Голодомору та “Колективізації” 30-тих коли люди з села масово тікали до міст. Ці хати будувались на непродуктивних землях самотужки без жодного архітектурного плану переважно з лампачу (єдина відмінність від села – дахи крили не соломою). Після війни чисельність цих халуп тільки зросла, з’явились будинки з шлакоблоку та цегли. Будували де тільки могли і часто-густо забудовували скелі (Фото 1).
Фото 1


   У своїй переважній більшості, виходи породи на денну поверхню зходять аж до води (Фото 2 – типове розкриття).
Фото 2


   Берега густо заросли: очерет, абрикоса-дичка, бересток та багато іншого. Також величезне різноманіття трав та кущів – від будяку та кропиви до осоки та кульбаб (Фото 3).
Фото 3


   Схили – від надзвичайно крутих (кам’яна стіна – фото 4) до майже відлогих (фото 5).
Фото 4


Фото 5


   Для зручності пересування місцеві мешканці як змогли протоптали стежки (фото 6).
Фото 6



   Заповідник “Скелі МОДРу”

   Взагалі-то цей заповідник має охоронятись державою – фото 7. Фото зроблено при виході з паркової зони. На передньому плані знак із написом про те, що державний заповідник охороняється законом…
Фото 7


   В принципі, перед законом всі рівні, але чи то хтось рівніший, чи закон як дишло, а може тім нещасним, що їх мазанки на фото 5, 7, 8, ніхто не розповів, що тут заповідник, а самі вони читати не навчилися, не знаю. Ну раз побудували на останні трудові (задекларовані) копійки, то хай вже. Не виселяти ж їх, ну захопили по декілька сотих заповіднику, ну й що з того?
Фото 8


   Чесно кажучи, охорона там є. Біля хатки на фото 8 є шлагбаум з якимсь дядьком у камуфляжі. Він там тинявсь як Карацупа на кордоні але без собаки. Коли він побачів мене з фотоапаратом, чьотками та неголеного, він певно подумав, що я – емісар Аль-Каїди вишукую місце для нового теракту, та кудись забіг (мабуть у засаду) і не висовувавсь. На жаль сфотографувати його я не встиг.
   Трохи далі розташовано гаражі (фото 5). Вони не побудовані на скелях але в естетичному плані дуже недоречні. Також коло них розростається поки що маленький смітник.
   Ще далі йдуть приватні садиби та дачні ділянки, це також не дуже добре, але вони розташовані далі вглиб від річки і майже не підходять до скель.
   Місцеві мешканці з обох берегів річки займаються риболовлею (фото 1 – внизу човен з рибалкою) та випасом малої рогатої худоби (на фото 5 білі плями – кози, чорна пляма це спляча баба-пастух). Це в принципі незаконно, але не так шкідливо як котеджна забудова. На фото 1 – типові садиби місцевих мешканців (протилежний берег від скель).
   На схилах заповідника росте величезна кількість різних рослин (від дерев до трав): акація, шовковиця, абрикоса-дичка, волошки, коров’як скіпетровидний, молокан татарський, свинорій пальчастий, ковила Лесінга, осока, рогіз тощо.


   Скелі МОДРу як рекреаційна територія

   На цих скелях влітку тренуються місцеві альпіністи. Хоча на ці скелі можна видертись і без спеціального спорядження.
   Численні групи мешканців Кривого Рогу та гості міста влаштовують на території заповіднику (переважно під деревами) невеликі пікніки із шашликами.
   В принципі, на території заповіднику треба влаштовувати екскурсії. При відносно невеликих розмірах заповіднику він має багато мальовничих куточків, де наші люди зможуть емоційно розрядитись після урбаністичного краєвиду. Людина зможе тут трохи побути наодинці з природою, чого неможливо досягнути навіть в парку. І це не виходячи за межі міста.
   При нагоді я раджу всім бажаючим відвідати Криворізький заповідник “Скелі МОДРу”, для отримання незабутніх вражень. Але величезне прохання – при відвідинах дотримуйтесь правил перебування у заповідниках.

Микола Домнічев


© 2008 Портал «Экоаудит» ecoaudit.com.ua




Дата: Четверг, 01 Июнь 2006
Прочитана: 6745 раз

Распечатать Распечатать    Переслать Переслать    В избранное В избранное

Другие публикации
  • НЕТ грязному бизнесу на дельфинах!
  • Проблемы образования и обращения с промышленными отходами в Днепропетровской обл.
  • Перспективы развития альтернативной электроэнергетики в Украине
  • Дунайский заповедник под прицелом критики WWF
  • Экологическое бедствие Скадовского района
  • Экологическая инициатива Кривбасса: отчет о заседании Круглого Стола «Пути решения проблем защиты окружающей природной среды промышленных городов Украины (на примере г. Кривой Рог)»
  • Рекомендации заседания Круглого Стола “Пути решения проблем защиты окружающей природной среды промышленных городов Украины (на примере г. Кривой Рог)”
    Вернуться назад


  •   Актуальная статья  

      Nota Bene  

      Полка эколога  

      Ваше мнение  

      Посетители