Сировина для одержання біогазу:
- органічні відходи: гній, спиртова барда, буряковий і фруктовий жом, відходи забійного цеху, побутові відходи, відходи харчової промисловості, фекальні осади тощо;
- енергетична біомаса — спеціально вирощені сільськогосподарські культури (наприклад — силосна кукурудза).
Смітниковий газ — один з різновидів біогазу, який виробляється на полігонах твердих побутових відходів.
Вихід біогазу залежить від вмісту сухої речовини і виду сировини. Так, при зброджуванні 1 тонни рослинної біомаси можна одержати від 150 до 500 м3 біогазу, 1 т гною великої рогатої худоби дає до 50 м3, а з 1 т жиру вихід біогазу може досягти 1300 м3.
Біогаз містить 55-75% метану і 25-45% СО2, а також незначні домішки H2 та H2S. Очищення біогазу від СО2 дозволяє одержати біометан, що є повним енергетичним аналогом природного газу.
Основною технологією одержання біогазу є анаеробне зброджування в метатенках. Деякі види сировини (спиртова барда і пташиний послід) через підвищений вміст кислот і лугів вимагають обробки в додатковому реакторі гідролізу, у якому можна регулювати рівень кислотності.
Біогаз знаходить широке застосування в теплоенергетиці, виробленні електроенергії, рідше — як автомобільне паливо. Деякі виробництва (птахофабрики, спиртові й цукрові заводи, м —ясокомбінати, полігони побутових відходів та ін.) за рахунок експлуатації біогазових установок можуть частково або повністю забезпечити свої потреби в тепловій енергії.
З екологічної точки зору, виробництво метану вирішує дві важливі проблеми:
- утилізація органічних відходів з одержанням корисного енергоносія (біометану) і сільськогосподарських добрив;
- обмеження викидів метану в атмосферу. Потенціал глобального потепління метану, як парникового газу, в 21 раз перевищує потенціал вуглекислого газу. Тому утилізація метану з наступним його спалюванням в енергетичних установках — важливий напрямок боротьби із глобальним потеплінням.
|
ua
ru
